Професійна таємниця наших технологів — унікальні рецепти створення дріжджів, що їх використовували давні слобожанські майстри. Традиційні рецепти за допомогою новітнього обладнання перетворюються тут на якісний сучасний продукт, що відповідає світовому рівню.

Отже, маємо за честь запропонувати панству відроджену якість старовинного українського хлібопекарства!

Ми пропонуємо стабільну якість дріжджів.

Виготовлення дріжджів містить безліч дивовижних речей та незбагнених тонкощів. Скажімо лише, що з однієї пробирки чістої культури за тиждень можна отримати десятки, а то й сотні тон дріжджів!

Від початку процесу, коли чисту та жодним чином не модифіковану культуру зрощують у лабораторії, досвідчені мікробіологи пильнують непохитність параметрів для ідеального виробніцтва товарних дріжджів. Ретельно відібрані клітини, немов малі діти, зростають у поживному середовищі. Найкращі українські технологи фахово забезпечують якість процесу розмноження, який повторюється кілька разів до переведення дріжджової маси у найбільшу ємність. Насамкінець отримані клітини промиваються, охолоджуються, фільтруються та пакуються у брикети. Таким чином, з кількох десятків грамів вихідної культури за допомогою найновітніших технологій та, безумовно, професійних чар отримують дріжджі найвищого ґатунку. Харківські дріжджі мають оптимальне співвідношення ціна-якість та відповідають світовим показникам.

За що нас люблять пекарі?

За те що 365 днів на рік дріжджі мають стабільні показники. Це досягається в умовах неухильного контролю за дотриманням необхідних параметрів усьго процесу виробництва, що не передбачає використання антибіотиків, домішок та консервантів. Збалансоване живильне середовище та оптимальний режим вирощування допомогають дотримувати той самий показник підйомної сили. І жодних несподіванок!

Винятковою вимогою виробництва є стерильність — насамперед та понад усе!

Історична довідка.

Люди з давніх часів використовували дріжджі у хлібопекарстві навіть не підозрюючі про їхнє існування. Відомо, що кілька тисяч років тому давні народи застосовували процеси бродіння кислого тіста. З XVII століття пекарі широко використовували пивні дріжджі, які, проте, швидко псувалися та були непридатними для перевезень на далекі відстані. З появою мікроскопу на початку XIX cтоліття було виявлено природу дріжджової клітини, а згодом, у 1850 році винайдено спосіб виробництва пресованих дріжджів. Поступово технологія виробництва вдосконалювалася та, зрештою, на початку XX століття зазнала докорінних змін. Коштовну зернову сировину було замінено побічним продуктом цукрового виробництва — меласою. Більш як сто років тому Луї Пастер пояснив природу загадкових дріжджових мікроорганізмів, що роблять тісто пухким, а караваї смачними та запашними.